Credo!

Коли-небудь – я в це вірю! – я знову починатиму свій день з читання почти та блогу, а не сайтів новин.
Коли-небудь – я в це вірю! – я перестану «зависати» на каналах новин.
Коли-небудь – я в це вірю! – згадуючи про племінника, студента університету, я не буду думати про те, що він – призивного віку. І не буду думати про те, що зараз переживає моя співробітниця, син якої якраз перебуває на строковій військовій службі.
Коли-небудь – я в це вірю! – я знову почну мріяти про поїздку до Санкт-Петербурга.
Коли-небудь все це буде.
А поки що я не закриваю сайти новин і стримуюсь, щоб не оновлювати їх кожні 15 хвилин…